визначення положення

1. n

1) платформа, поміст; перон

2) площадка

3) трибуна, сцена

4) політична платформа, позиція

5) передвиборна платформа

6) військ. гарматна платформа

7) геогр. континентальне плато

2. v

1) піднімати (ставити) на платформу (поміст)

2) виступати з трибуни

* * *

1) платформа; поміст; площадка; вiйcьк. артилерійська площадка, позиція; вiйcьк. гарматна платформа

2) зaл. платформа; перон

3) трибуна; сцена; президія ( зборів); трибуна, форум; трамплін

4) політична платформа, позиція; передвиборна платформа

5) площадка (трамвая, автобуса); cл. тамбур ( пасажирського вагона); вестибюль

6) гeoгp. ( континентальне) плато; тераса, уступ; височина, висота

7) вишка

8) основні положення релігійного вчення або віри

9) підошва черевиків типу "платформа"; черевики на товстій підошві, на "платформі"

10) cпeц. інерціальна платформа ( для визначення положення космічного корабля)

1) піднімати, поміщати на платформу, поміст

2) виступати з трибуни

3) споруджувати трибуну

4) намічати, планувати

1) розстановка, розміщення, розташування

2) тех. установка у певному положенні

3) спорт. вибір позиції

* * *

1) розміщення [див. position2]

2) cпeц. встановлення в певному положенні, позиціонування; регулювання положення; юстирування

3) cпopт. вибір позиції

4) aв., кocм. орієнтація, визначення положення ( у просторі)

1) платформа; поміст; площадка; вiйcьк. артилерійська площадка, позиція; вiйcьк. гарматна платформа

2) зaл. платформа; перон

3) трибуна; сцена; президія ( зборів); трибуна, форум; трамплін

4) політична платформа, позиція; передвиборна платформа

5) площадка (трамвая, автобуса); cл. тамбур ( пасажирського вагона); вестибюль

6) гeoгp. ( континентальне) плато; тераса, уступ; височина, висота

7) вишка

8) основні положення релігійного вчення або віри

9) підошва черевиків типу "платформа"; черевики на товстій підошві, на "платформі"

10) cпeц. інерціальна платформа ( для визначення положення космічного корабля)

1) піднімати, поміщати на платформу, поміст

2) виступати з трибуни

3) споруджувати трибуну

4) намічати, планувати

1) розміщення [див. position2]

2) cпeц. встановлення в певному положенні, позиціонування; регулювання положення; юстирування

3) cпopт. вибір позиції

4) aв., кocм. орієнтація, визначення положення ( у просторі)

прилад для визначення положення падаючої зірки

РЕФЛЕКСІЯ ( від лат. reflexio - обернення назад) - самосвідомість і самопізнання, співвідносність елементів мислення і дійсності. Першою Р. пробудженої свідомості, зафіксованою в Біблії, було те, що люди помітили - вони голі. Це дуже важлива риса, бо саме нею людина відрізняється від тварини - остання не знає сорому. Поглибленням даного спрямування думки є обернення її на весь духовний світ людини. Класичною є антична установка: "Пізнай самого себе", котра мала також зміст відходу від натурфілософії до антропології і робила індивіда головним предметом філософії. Подальший крок зробив Аристотель: дійшов найвищого поняття "мислення мислення". У своїй логіці він вперше дослідив його як систему понять і категорій, суджень, силогізмів, піддав критиці порушення логічних законів і вимог софістами і т. зв. діалектиками. В Повий час Локк переніс поняття Р. на пізнавальний процес як такий, розкрив її як джерело пізнання. Все воно походить від досвіду, а останній поділяється на два види: відчуття і Р. - внутрішнє сприйняття діяльності нашого розуму, з якої він отримує ідеї мислення, сумніву, віри, міркування тощо. Це джерело ідей людина має повністю всередині себе, і воно може бути назване внутрішнім почуттям. Вагому теорію Р. розробив Гегель. Він виділив і дослідив три загальних види Р.: Р. покладання, Р. зовнішня, Р. визначення. Покладання - це надання чому-небудь буття. Воно важливе тому, що в мисленні не можна рухатися, не визнаючи істинності того чи того положення. Зовнішня Р. називається ще обумовлювальною. Прикладами її є полярні категорії: позитивне передбачає негативне, і навпаки; так само форма і зміст, явище і сутність, конечне і безконечне тощо обумовлюють одне одного, не можна їх мислити окремо, ізольовано. Р. визначення виражається у визначеннях, розкритті властивостей предмета через відношення до інших предметів. Загальні види Р. - це форми співвідносності понять, думок, свідчення того, що вони не існують без взаємного зв'язку. Від них Гегель відрізняв більш конкретні - рефлексивні визначення. В формальній логіці і математиці звичайно наводиться одне з них і під рефлексивністю тут розуміють тотожність: А = А, або А є А. У Гегеля вона одна з багатьох: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа; до останньої належать: форма і сутність, форма і матерія, форма і зміст, також формальна, реальна і повна основа; завершуються рефлексивні визначення категорією умови: при наявності однієї або всіх умов чи обставин прихована суть, можливість переходять в існування, стають явищем. Інші групи рефлексивних визначень дають "Явище" і "Дійсність" (назви другого і третього розділів "Вчення про сутність" "Науки логіки" Гегеля, адже, на думку філософа, т. зв. сутності і є т. зв. Р.). В реальній дійсності не існує цілком ізольованих речей та істот, елементів, начал, причин тощо. Мислення розриває універсальні зв'язки, в яких вони знаходяться. Оскільки ж мислення прагне до об'єктивності, то повинно ці зв'язки відтворити в самому собі. Р. та її різновиди і є інтелектуальними засобами такого відтворення.

1) оцінка; оцінювання; визначення вартості

2) віднесення до класу (розряду, категорії)

3) оподаткування

4) сума (місцевого) податку

5) тех. потужність; продуктивність

6) тех. параметр; номінальна характеристика; паспортне значення

7) нормування; хронометраж

8) військ. чин

9) розряд судна; клас вітрильних яхт

10) маркірування, тарування

11) мор. pl рядовий і старшинський склад

12) pl цифрові дані

13) амер. оцінка (у школі)

14) догана, прочухан

* * *

1) оцінка; визначення вартості

2) оподаткування; сума ( місцевого) податку

3) aмep. оцінка ( шкільна)

4) положення; клас, розряд; ранг; вiйcьк. чин; звання; розряд судна; клас вітрильних яхт

5) cпeц. тарування, маркування; таксування

6) мop. звання або спеціальність рядового або старшинського складу; рядовий-спеціаліст; спеціаліст рядового або старшинського складу; pl рядовий, старшинський склад

7) нормування; хронометраж

8) тex. потужність, номінальна потужність; продуктивність

9) тex. параметр; номінальна характеристика; паспортне значення; зняття характеристики; pl цифрові дані

10) вибірковий підрахунок (кількості телеглядачів або радіослухачів, які дивляться або слухають яку-небудь програму, для визначення її популярності); рейтинг, індекс популярності; шax. рейтинг ( чисельна оцінка рівня гри шахіста)

1. ком., мен. регулювання; упорядкування; 2. юр. правило; норма; розпорядження; інструкція

1. підпорядкування процесів, поведінки організації і т. п. відповідним правилам, які мають юридичну силу; 2. сукупність правил для виконання закону

═════════■═════════

ad hoc regulations надзвичайні заходи регулювання • правила для специфічної ситуації; administrative regulations адміністративні розпорядження; advertising regulation регулювання рекламної діяльності; allocation regulations правила розподілу (напр., ресурсів); budget regulation бюджетне регулювання; building regulations норми будівництва; business regulation регулювання підприємницької діяльності • регулювання бізнесу; cartel regulations правила функціонування картелю; census regulations інструкції щодо проведення перепису; compulsory regulation обов'язкова постанова; control regulations правила контролю; currency regulation валютний контроль • валютне регулювання • валютні правила; customs regulations правила митного контролю • митні правила • митний режим; departmental regulations відомчі інструкції • інструкції відділу; dispatch regulations інструкції з відправлення; economic regulation економічне регулювання; environmental regulations природоохоронне законодавство; exchange regulations валютні правила; exports regulation регулювання експорту; fishery regulations правила риболовства; fire safety regulations вимоги пожежної безпеки; food products regulation правила виробництва харчових продуктів; foreign exchange regulation валютне регулювання; government regulation державне регулювання; harbour regulations портові правила; health regulations вимоги щодо безпеки для здоров'я • правила охорони здоров'я; immigration regulations закон про імміграцію; import regulation регулювання імпорту; insurance regulations правила страхування; internal regulations внутрішній розпорядок • правила внутрішнього розпорядку • правила процедури; legal regulation правове регулювання • правові норми; license regulations ліцензійні правила; maintenance regulations інструкції з техобслуговування устаткування • норми проведення технічного обслуговування; market regulations регулювання ринку; marketing regulation регулювання маркетингової діяльності; noise regulations норми, які визначають граничний рівень шуму; occupational safety and health regulations правила техніки безпеки та охорони здоров'я; open-space zoning regulations правила використання зони відкритого простору; permit regulations правила оформлення дозволу; plant regulations правила внутрішнього розпорядку на фабриці; pollution control regulations природоохоронне законодавство • законодавство проти забруднення довкілля; port regulations портові правила; port authority regulations портові правила; price regulation регулювання цін • правила встановлення цін; production regulations технічні норми виробництва; provisional regulations тимчасові правила; public regulation державне регулювання • громадське регулювання; quantitative regulation кількісне регулювання; quarantine regulations карантинний нагляд; rate regulation регулювання тарифів; road regulations правила дорожнього руху; safety regulations норми безпеки • вимоги до безпеки • правила техніки безпеки; sanitary regulations санітарні правила; securities regulations правила операцій з цінними паперами; service regulations правила обслуговування • правила догляду; staff regulations положення щодо персоналу; statutory regulations правила, встановлені законом; statutory wage regulations встановлені законом правила регулювання рівня заробітної плати; stock exchange regulations правила фондової біржі; storage regulations правила зберігання; tariff regulations тарифні правила; tare regulations правила визначення ваги тари; tax regulations податкове законодавство • податковий режим; technical regulations технічні норми • технічні умови • технічні правила; testing regulations інструкції проведення випробування; trade regulations правила торгівлі; traffic regulations правила дорожнього руху; wage regulation регулювання рівня заробітної плати; working regulations правила внутрішнього розпорядку; zoning regulations зональні правила охорони довкілля

═════════□═════════

according to regulations згідно з правилами; contrary to regulations порушення правил • всупереч правилам; in accordance with the regulations відповідно до інструкцій; regulation for safety правила безпеки; regulations governing wages правила, які регламентують ставки заробітної плати; regulation M правило «М» (регулює притік євродоларів через американські банки); regulation mechanism механізм регулювання; regulation of credit регулювання кредиту; regulation of foreign exchange регулювання зміни курсу закордонної валюти; regulation of interest rates регулювання ставки відсотка; regulation of lending регулювання кредитування; regulation of prices регулювання цін; regulation of production регулювання виробництва; regulation of trade регулювання торгівлі; regulation of traffic регулювання руху; regulation of wages and salaries регулювання ставок заробітної плати і окладів; to comply with regulations підкорятися/підкоритися правилам; to infringe on regulations порушувати/порушити правила; to observe regulations; to violate regulations порушувати/порушити правила; to work out regulations розробляти/розробити правила

regulation: deregulation

* * *

I n

1. правило; норма; принцип

2. правління, володарювання

- colonial rule колоніальне володарювання

- ground rules основні правила (поведінки); принципи, основний модус (взаємовідносин тощо)

- humanitarian rules гуманітарне право

- international rules міжнародні принципи, норми міжнародного права

- standing rule правила, встановлені якоюсь організацією; постійні правила

- unanimity rule принцип одноголосся

- general rules of official protocol загальні правила офіційного протоколу

- international rules in force діючі норми міжнародного права

- rules of foreign relations принципи міжнародних відносин

- rules of international courtesy правила міжнародної ввічливості

- rules of international protocol правила міжнародного протоколу

- rules of origin правила визначення походження

- rules of procedure регламент, правила процедури

- rules of reciprocity принцип взаємності

- rules of the separation of power принцип розподілу влади

- to adhere to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури

- to apply the rules of procedure застосовувати правила процедури

- to be subject to a rule підлягати під дію норми/ правила

- to come under a rule підлягати під дію норми/ правила

- to comply with the rule of procedure притримуватись правил, дотримуватись правил процедури

- to conceive the rules of reciprocity дотримуватись принципу взаємності

- to conform to the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури

- to construe the rule of procedure тлумачити правила процедури

- to fix the rules of precedence among diplomatic missions встановлювати правила старшинства дипломатичних представництв

- to interpret the rule of procedure тлумачити правила процедури

- to lay down the rules встановлювати правила

- to note an infringement/ a violation of the rule of procedure констатувати порушення правил процедури

- to observe the rule of procedure притримуватись/ дотримуватись правил процедури

- to recall the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури

- to remind of the terms of the rules of procedure нагадати про положення правил процедури

- to work to rule працювати за правилами (вид страйку)

II v

1. керувати, управляти, панувати, володарювати

2. постановляти, встановлювати порядок

- to rule (over) the country правити країною

- to rule oneself out of the race зняти свою кандидатуру на виборах

- to rule on a question прийняти рішення з якогось питання; постановити

- to rule a territory правити/ управляти територією

Хорні (Горні), Карен (1885, Гамбург - 1952) - нім.-амер. психолог, одна із засновників неофройдизму та феміністичної критики теорії Фройда. Становлення теоретичних поглядів X. охоплює кілька етапів. Перший (ранній) етап пов'язаний з науковими дослідженнями X. в руслі класичного психоаналізу та розробкою основ жіночої психології. Сюди відноситься її наукова діяльність в Берлінському психоаналітичному об'єднанні та Берлінському психоаналітичному ін-ті (од 1920 р.). Еміграція до США в 1932 р. на посаду другого директора Чиказького психоаналітичного ін-ту визначає поворотний пункт її життя і започатковує другий етап. Сприйнявши антропологічну концепцію культурного детермінізму, X. розробляє власну теорію і стає провідною представницею соціально-культурного напряму в психоаналізі. їй належить одна з найґрунтовніших концепцій невротичного конфлікту та психологічних захистів. Відхід X. від ортодоксального психоаналізу був причиною її виключення в 1941 р. із Американської психоаналітичної асоціації (у тому ж році вона створює і очолює альтернативну Асоціацію розвитку психоаналізу). Основні положення Фройда, піддані критиці X.: біологічний детермінізм; принциповий песимізм; терапевтичний скептицизм та маскулінний характер психоаналізу. Власну теорію розробляє у напрямах: обґрунтування визначальної ролі соціокультурних факторів у розвитку психічного; виявлення потенціалу розвитку особистості у сфері самореалізації, де, за X., можливі два сценарії - нормальний (коли реалізація задатків людини не вступає в конфлікт з соціальним оточенням) та невротичний (коли накопичення патологічних змін в характері індивіда призводить до самовідчуження та деперсоналізації); виявлення особливої ролі виховання у розвитку індивідуальної психіки; дослідження структури неврозів (формулювання нею онтологічної позиції "тут і тепер", котра означає, що в основі психологічної ситуації індивіда лежать не вроджені біологічні причини, а інтерперсональні події); розробки концепції ідеалізованого "Я" (визначення феномена власного образу як соціального конструкта, що суперечить самореалізації людини); обґрунтування провідної ролі концепту тривоги (дитяче почуття ізольованості та безпорадності у потенційно ворожому світі) у процесі формування захисних стратегій (три різних рухи - до, від та проти інших людей - спрямовані на подолання цієї тривоги), розкриття соціально-культурної обумовленості маскулінних психоаналітичних упереджень щодо жіночої психології. X. вважає, що принижене положення жінок випливає не із психологічного конфлікту, а з боротьби за владу між статями.

[br]

Осн. тв.: "Невротична особистість нашого часу" (1937); "Нові шляхи в психоаналізі" (1939); "Самоаналіз" (1942); "Наші внутрішні конфлікти" (1945); "Невроз та розвиток особистості" (1950); "Психологія жінки" (1967).

1) оцінка; визначення вартості

2) оподаткування; сума ( місцевого) податку

3) aмep. оцінка ( шкільна)

4) положення; клас, розряд; ранг; вiйcьк. чин; звання; розряд судна; клас вітрильних яхт

5) cпeц. тарування, маркування; таксування

6) мop. звання або спеціальність рядового або старшинського складу; рядовий-спеціаліст; спеціаліст рядового або старшинського складу; pl рядовий, старшинський склад

7) нормування; хронометраж

8) тex. потужність, номінальна потужність; продуктивність

9) тex. параметр; номінальна характеристика; паспортне значення; зняття характеристики; pl цифрові дані

10) вибірковий підрахунок (кількості телеглядачів або радіослухачів, які дивляться або слухають яку-небудь програму, для визначення її популярності); рейтинг, індекс популярності; шax. рейтинг ( чисельна оцінка рівня гри шахіста)

ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.

1. n

1) розм. скрутне становище; дилема

2) місцеперебування; координати

3) ав., рад. засічка

4) розм. відступне; хабар

5) розм. гра, результат якої обумовлений

6) розм. доза наркотика

2. v

1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати

2) призначати, визначати, вирішувати, установлювати (строк, ціну тощо)

3) зазначати, фіксувати, констатувати

4) покладати (вину)

5) влаштовувати; робити

6) упорядковувати, давати лад

7) лагодити, ремонтувати; налагоджувати

8) (приготувати

9) спрямувати (зосередити) погляд (думки)

10) прикути, зупинити (увагу)

11) закріпляти, зберігати, фіксувати (у пам'яті тощо)

12) оселитися, осісти, закріпитися

13) розм. вилікувати (тж fix up)

14) збиратися, мати намір

15) розм. улагоджувати; розв'язувати, вирішувати

16) розм. підстроювати (шляхом підкупу)

17) розм. розправитися

18) розм. давати наркотики; забезпечувати наркотиками

19) каструвати

20) осідати, густіти, тверднути

21) фот. фіксувати, закріпляти

22) рад., ав. засікати; точно визначати широту й довготу

* * *

1) скрутний стан; дилема

2) визначення місцезнаходження або координат; paд., aв. засічка

3) aмep. стан, положення

4) cл. відступне, хабар

5) cл. гра, результат якої заздалегідь вирішений

6) "фікс" ( суміш алкогольного напою з лимонним соком)

7) cл. доза наркотику

8) = fixation II

1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати

2) встановлювати, призначати, визначати; відзначати, відмічати, фіксувати, констатувати; покладати (провину, витрати)

3) влаштовувати; залагоджувати ( справу); робити

4) невідривно дивитися; спрямувати погляд; зосередити ( думки); привертати, зупиняти ( увагу); (on, upon) зупинитися на ( чому-небудь); вибрати

5) запам'ятовувати, фіксувати (у пам'яті, свідомості)

6) оселитися, осісти; закріпитися

7) вилікувати ( часто fix up)

8) збиратися, мати намір

9) уладнати, залагоджувати, вирішувати, розв'язувати (конфлікт, проблему)

10) cл. підстроювати ( шляхом підкупу), "домовлятися"

11) розрахуватися, розправитися ( з ким-небудь)

12) cл. давати наркотики; постачати наркотиками

13) eвф. каструвати (особл. кота)

14) cпeц. осідати, густішати, тужавіти, твердішати

15) фoтo, кiнo фіксувати, закріплювати

16) paд., aв. засікати; точно визначати широту е довготу

1) скрутний стан; дилема

2) визначення місцезнаходження або координат; paд., aв. засічка

3) aмep. стан, положення

4) cл. відступне, хабар

5) cл. гра, результат якої заздалегідь вирішений

6) "фікс" ( суміш алкогольного напою з лимонним соком)

7) cл. доза наркотику

8) = fixation II

1) укріплювати; закріплювати; прикріплювати

2) встановлювати, призначати, визначати; відзначати, відмічати, фіксувати, констатувати; покладати (провину, витрати)

3) влаштовувати; залагоджувати ( справу); робити

4) невідривно дивитися; спрямувати погляд; зосередити ( думки); привертати, зупиняти ( увагу); (on, upon) зупинитися на ( чому-небудь); вибрати

5) запам'ятовувати, фіксувати (у пам'яті, свідомості)

6) оселитися, осісти; закріпитися

7) вилікувати ( часто fix up)

8) збиратися, мати намір

9) уладнати, залагоджувати, вирішувати, розв'язувати (конфлікт, проблему)

10) cл. підстроювати ( шляхом підкупу), "домовлятися"

11) розрахуватися, розправитися ( з ким-небудь)

12) cл. давати наркотики; постачати наркотиками

13) eвф. каструвати (особл. кота)

14) cпeц. осідати, густішати, тужавіти, твердішати

15) фoтo, кiнo фіксувати, закріплювати

16) paд., aв. засікати; точно визначати широту е довготу

1. місцеположення, розташування

2. визначення місцезнаходження, знаходження

- geographical location географічне положення